Урок №24 з географії для 7 класу. Т. Гільберг, А. Довгань, В. Совенко - Які особливості розміщення природних зон Африки.

«____»___________ 20___ року

Конспект уроку «Географія» з використанням навчального посібника Гільберг Т.Г., Довгань А.І., Совенко В.В.

Урок №24. Які особливості розміщення природних зон Африки.

Мета: ознайомити учнів із загальною класифікацією природних зон Африки.

Розкрити особливості вологих екваторіальних лісів (розміщення, клімат, флора і фауна).

Показати вплив екваторіального клімату на формування біорізноманіття та екологічні умови в зоні.

Пояснити значення екваторіальних лісів для планети (як "легені Землі").

Розвивальна:

Розвивати навички аналізу карт природних зон та роботи з кліматичними діаграмами.

Розвивати екологічне мислення та розуміння важливості збереження лісів.

Формувати вміння порівнювати природні зони за кліматичними та біологічними особливостями.

Виховна:

Виховувати повагу до природи та розуміння необхідності збереження екосистем.

Формувати відповідальне ставлення до природних ресурсів та екологічних проблем Африки.

Очікувані результати: після уроку учні зможуть:

Назвати основні природні зони Африки та вказати їх розташування.

Описати особливості вологих екваторіальних лісів (температура, опади, типові рослини й тварини).

Пояснити вплив екваторіального клімату на біорізноманіття.

Усвідомити екологічні проблеми, пов'язані з вирубкою лісів і деградацією екосистем.

Використовувати карти та кліматичні діаграми для визначення особливостей природних зон Африки.

Обладнання: мультимедійний комплект

Хід уроку

ОК (організація класу)

Створення позитивного психологічного клімату класу.

МНД (мотивація навчальної діяльності)

АОЗ (актуалізація опорних знань)

ВНМ (вивчення нового матеріалу)

Демонстрація навчальної презентації.

Слайд2. Організація класу.

Слайд3. Природні зони Африки розташовані майже симетрично по обидва боки від екватора.

Слайд4. Широтна зональність природних зон в Африці.

Слайд5. Вологі екваторіальні ліси.

Слайд6. Вологі екваторіальні ліси займають 8% території Материка.

Слайд7. Ґрунти.

Слайд8. В екваторіальних лісах Африки налічується понад 25000 видів рослин.

Слайд9. Екваторіальний ліс має дві характерні ознаки: він вічнозелений і багатоярусний.

Слайд10. Ярусність африканської гілеї.

Слайд11. Тваринний світ.

Слайд12. Довідничок.

Слайд13. Тварини-ендеміки вологих екваторіальних лісів Африки: гори́ла, шимпанзе́, ока́пі, китицеву́ха, або річкова́ свиня́.

Слайд14. У гілеї дуже багато комах: термітів, москітів, жуків, метеликів, бджіл, бабок, скорпіонів, павуків.

Слайд15. Муха цеце – смертельної для людини та свійських тварин сонної хвороби.

Слайд16. Рослини гілеї, плоди яких використовують у їжу.

Слайд17. Зона саван

Слайд18. Рослини: баобаб, зонтичні акації, мімози, пальми.

Слайд19. Довідничок.

Слайд20. Травоїдні велетні.

Слайд21. Травоїдні копитні.

Слайд22. Хижаки.

Слайд23. Всеїдні велетні.

Слайд24. «Санітари» саван.

Слайд25. Зона тропічних пустель на напівпустель Африки.

Слайд26. Тропічним пустелям притаманний так званий жаркий аридний клімат.

Слайд27. Фізкультхвилинка.

Слайд28. Сахара – найбільша за площею тропічна пустеля світу

Слайд29. Найпоширеніше дерево тут — фінікова пальма.

Слайд30. Рослинний світ Сахари досить бідний: це різні види кактусів, колючі чагарники, папороті.

Слайд31. Поясни як верблюжа колючка пристосувалася до важких умов пустелі.

Слайд32. Тварини Сахари також пристосувалися до умов пустель.

Слайд33. Проте деякі добре призвичаїлися до життя в пустелі. Вони «навчилися» довго обходитися без води.

Слайд34. Верблюди — кораблі пустелі.

Слайд35. Найбільша й найважливіша оаза Сахари — долина Нілу.

Слайд36. Цікавинка.

Слайд37. Пустеля Сахара.

Слайд38. Берегова пустеля Наміб тягнеться на 1900 км уздовж Атлантичного океану, а вглиб материка заходить лише на 50–160 км.

Слайд39. Рослини-ендеміки пустелі Наміб.

Слайд40. «Живе́ камíння», або лíтопс.

Слайд41. Нині тут існує національний парк «Берег Скелетів»

Слайд42. Довідничок.

Слайд43. Робота в підручнику.

ЗВ (закріплення вивченого)

Слайд44. Домашнє завдання.

Підсумок.

Рефлексія.