Урок №74 з української мови для 6 класу за О. Авраменко, З. Тищенко - Узагальнення вивченого. Підготовка до діагностувальної роботи. Читання мовчки

Нова українська школа - https://vsimpptx.com

«____»___________20___ року

Конспект уроку української літератури за підручником «Українська література». Автори: Авраменко О., Тищенко З. (2023)» для 6 класу за програмою НУШ.

Урок №74.

Тема: Узагальнення вивченого. Підготовка до діагностувальної роботи. Урок розвитку мовлення. Читання мовчки тексту.

Мета: узагальнити та систематизувати знання про іменники ІІІ та ІV відмін, про особливості творення кличного відмінку іменників, множинних іменників; написання та творення імен по батькові; використовувати вивчені правила написання суфіксів іменників, не з іменниками, написання складних слів; розвивати навички читання мовчки; обґрунтовувати важливість бережного ставлення до мови; формувати компетентність спілкуватися рідною мовою, соціальну, громадянську компетентності; виховувати повагу до рідної мови, до традицій своєї країни.

Очікувані результати: учень/учениця розрізняє іменники ІІІ та ІV відмін, утворює іменники в кличному відмінку, відмінює множинні іменники; утворює імена по батькові; використовує вивчені правила написання суфіксів іменників, записує не з іменниками, складні слова; вдумливо читає мовчки; визначає в слові орфограми, обґрунтовує написання слів, записує слова згідно вивчених орфограм; розв’язує ситуаційні завдання пов’язані із уживанням слів; працює з орфографічним словником.

Обладнання: мультимедійний комплект.

Хід уроку

І. Вступна частина

Слайд 3. Перевірка домашнього завдання.

Слайд 4. Повідомлення теми уроку.

Слайд 5. Запишіть сьогоднішню дату.

Слайди 6-7. Вправа «Мікрофон».

Слайди 8-11. Вправа «Продовж речення».

ІІ. Основна частина

Слайди 12-26. Тренувальні тести.

Слайд 27. Гімнастика для очей.

Слайди 28-29. Щоденні 5.

Слайд 30. Читання мовчки.

Слайд 31. Самооцінка. Продовжте усно фрази.

ІІІ. Заключна частина

Домашнє завдання

Слайд 32. Пояснення домашнього завдання.

Підсумок.

Рефлексія.

Слайд 33. Рефлексія. Вправа «РАФТ».

Текст для читання мовчки

Фантастичний світ Марії Приймаченко

Народилася народна художниця у 1908 році в селі Болотня, що на Київщині, де і провела все життя. Батько, Авксентій Григорович, був теслею-віртуозом, майстрував дворові огорожі. Мати, Параска Василівна, була визнаною майстринею вишивання. Бабуся фарбувала і розписувала писанки. В дитинстві Марія Авксентіївна хворіла страшною хворобою. Це зробило її серйозною й спостережливою дівчинкою, загострило слух і зір. Усі предмети, що оточували дівчинку, ставали учасниками живої захоплюючої гри, інколи - сумної, частіше - яскравої і святкової. Природа наділила Марію Приймаченко красою, все дала вона їй - і "біле личко, і чорнії брови, і карії очі".

Талант Приймаченко відкрила киянка Тетяна Флору. Популяризацію творчості Приймаченко організував журналіст Г. Мєстечкін. В 1936 році Марію Авксентіївну запрошують до експериментальних майстерень при Київському музеї українського мистецтва. Її творчість стає різноманітнішою — Марія малює, вишиває, захоплюється керамікою. У 1937 році на всесвітній виставці в Парижі Марія Приймаченко отримала золоту медаль, здивувавши своїми картинами мистецький світ … Але на деякий час їй довелося забути про творчість. Розпочалася війна і Марії Приймаченко довелось повернутися до рідного села. Тут вона пережила найстрашніші роки свого життя. Війна забрала в неї чоловіка, який так і не встиг побачити сина Федора. Однак важкі умови життя і злидні не зломили її творчий дух. Марія Авксентіївна гідно і мужньо пронесла всі життєві незгоди, пізнала щастя любові і щастя материнства: її син Федір — теж народний художник, він був її учнем і другом.

Та вже у 1960 році художниця починає працювати над новим циклом – «Людям на радість», до якого увійшли роботи «Сонях», «Синій вазон з квітами», «Голуб на калині», «Пава у квітах», «Лев». За цей цикл Марії Приймаченко присвоєно звання лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка.

Як зізнавалася Марія Приймаченко, у неї не було «професійних хитрощів». Вона малювала на звичайному ватмані пензлями фабричного виготовлення, використовувала гуаш та акварель. Перевагу віддавала гуаші, бо саме ця фарба дає соковитий, декоративно виразний образ з чітким силуетом. Художниця спочатку вела лінію олівцем, якось недбало, «по-дитячому» окреслювала контури зображення, а вже потім упевнено, вправно клала колір.

Вона була не тільки прекрасною художницею, але й талановитою поетесою. Її вдалі підписи до картин у вигляді коротеньких примовок дуже легко запам’ятовуються: «Веснянки-роговички – веселії птички», «Куріпочки пляшуть і хліб пашуть», «Собачка Ада не боїться гада», «Ворон дві баби мав – обох обнімав» тощо.

Фантастичні звірі – це витвір геніальної уяви художниці. Таких звірів не існує у природі. А незадовго до смерті вона створила вражаючу чорнобильську серію. Рідне село Марії Приймаченко знаходиться у 30-кілометровій зоні від Чорнобиля. Тому проблеми і біди багатьох чорнобильців вона знала дуже добре. Цикл робіт, присвячений цій трагедії, розійшовся по світу.

В останні роки життя недуга прикувала Марію до ліжка. Але спілкування зі світом продовжувалося – вона малювала...’’По мне не плачьте,- сказала вона одного разу, - я не пропаду на том свете. У меня тоже будет работа’’. В тім раю, який вона створила, роботи багато ( За Л.Павленком, 453 слова).

Де народилася Марія Приймаченко?

а) на Сумщині;

б) Київщині;

в) Одещині;

г) Чернігівщині.

Мати Марії була майстринею

а) живопису;

б) ліплення;

в) вишивання;

г) скульптури.

Талант Приймаченко відкрила Тетяна Флору, мешканка

а) Лондона;

б) Києва;

в) Берліна;

г) Дніпра.

Марія Приймаченко

а) малює;

б) вишиває;

в) захоплюється керамікою;

г) малює, вишиває, захоплюється керамікою.

Золоту медаль у 1937 році Приймаченко отримала на всесвітній виставці

а) в Парижі;

б) Харкові;

в) Києві;

г) Ужгороді.

Син Марії був її учнем і другом, а ще

а) архітектором;

б) художником;

в) поетом;

г) співаком.